Вітаємо переможців!

У грудні 2015 року міжнародним видавництвом MM Publications спільно з Міністерством освіти і науки України на підтримку ініціативи Президента України  «2016 – Рік англійської мови в Україні» пройшов конкурс знавців англійської мови «My Motherland: the place where I live/ the place I love the most».

У даному конкурсі взяли участь учні різних вікових категорій з усієї України (всього 5049).

Учениця 2 класу Козаче-Лагерської ЗОШ І-ІІІст. ім.Героя Соціалістичної Праці Квакуші М.С. КОНДРАТЮК СОФІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА  (керівник Чуча Олена Анатоліївна) виборола ІІ місце з 911 претендентів у молодшій віковій категорії, та отримала грамоту й заохочувальний приз – яскравий шкільний рюкзак.

У середній віковій категорії сертифікат учасника конкурсу отримала учениця 5 класу Навалова Тетяна.

Педагогічний та учнівський колективи привітали своїх переможців на урочистій лінійці з побажаннями нових досягнень.

 

Кондратюк Софія

 Кондратюк Софія

 Навалова Тетяна

Дбаймо про чистоту своєї мови!

ЦІКАВІ ФАКТИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

Найдавніше зображення театральної вистави знайдено на фресці Софійського собору у Києві, на якій зображено скоморохів епохи Київської Русі. Вистава, судячи з фрески, починалася прологом: один скоморох, відкриваючи завісу, звертається до глядачів. У центрі – танці у супроводі двох музикантів із струнними інструментами. Один, танцюючи, грає на флейті, другий б’є у тарілки.

Найдавніший опис драматичної вистави на території України лишив нам польсько-український поет XVII ст. Бартоломей Зиморович у своїй "Історії міста Львова", написаній латинською мовою.

У 1631 році проповідник Успенської церкви і вчитель Львівської братської школи Іоаникій Волкович видав "Розмишлянє в муце Христа спасителя нашего, притым Веселая радость з триумфального его воскресения". Його твір – не декламація, а діалог, і через це він вважається першою спробою великодньої драми.

Найстарішою з датованих пам’яток української шкільної драматургії є п’єса невідомого автора "Алексей, человек божий", розіграна в 1673 році на честь Олексія Михайловича "в знаменіє вернаго подданства через шляхетную молодь студентськую в Колегіуму Києво-Могілеанскому на публічном діалоге". Надрукована в 1674 році в Києво-Печерській лаврі.

Початки українського аматорського театру належить до 7 квітня 1730 року, коли в будинку глухівського заводчика І. Миклашевського відбулася вистава.

Перший український стаціонарний театр організував у 1906 році М.К. Садовський. Перші вистави він показав у Полтаві, а з 1907 року працював у Києві.

Перший український професійний оперний театр "Музична драма" було відкрито у 1919 році в Києві.

Руїни театрів античного типу у Херсонесі та Ольвії залишились до наших часів. Це були театри під відкритим небом, у центрі знаходився круглий майданчик для акторів і хору, а місця глядачів йшли уступами вгору.

Найстаріший в Україні театр було збудовано в Харкові у 1789 році, згодом у Києві (1806), Одесі (1810).

Найстаріша з існуючих нині театральних будівель в Україні споруджена 1843 року у Львові. Зараз тут міститься Український драматичний театр імені М. Заньковецької. Раніше це був Старий театр – найбільша свого часу театральна споруда в Європі.

Найбільше "театральне" місто в Україні – Київ, в якому 25 театрів. Щодо областей, то першість за Одеською – 10 театрів, Львівською – 9, Кримською та Дніпропетровською – по 8.

Джерело: http://blogs.ukrhome.net

Коли Ви востаннє вживали в розмові ці слова? 

Біжка́ — Бігом

Ви́дрібцем — Дрібними кроками, дрібочучи.

Ви́плигом — Ви́стрибом, ви́скоком, підскоком
Ви́стрибом — Стрибаючи, підстрибуючи.
Вихиля́сом — Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси.
Дра́ла — Швидко тікати куди-небудь.
Зги́нці — Зігнувшись, пригнувшись.
Наввипередки — Намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.
Навска́ч — Роблячи стрибки, дуже швидким бігом.
Навспи́ньки, навспиня́чки — навшпи́ньки
На́зирком, на́зирці — Слідом, услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; Потай, непомітно для інших; крадькома.
О́каряч — Розставивши ноги.
Пі́дбігцем — Майже бігом, бігцем;
Пі́дтюпцем — Дрібними швидкими кроками.
Пі́хом, піхо́ю, піхото́ю — Пішки.
Пла́зом — Не відриваючи тіла від якої-небудь поверхні; повзучи.
Пли́гом — Підстрибуючи, роблячи стрибки.
По́повзом — Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи.
По́ступцем — Крок за кроком.
По́топтом — Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось.
Прило́гом — Схили́вшись, зігну́вшись, хильцем.
Пристрибом — Підстрибуючи, стрибаючи.
Прожо́гом — Стрімголов.
Ско́чки — Роблячи стрибки, дуже швидким бігом.
Скули́ніг — Підібга́вши (підгорну́вши) но́ги
Споти́кача — Спотикаючись.
Чва́лом — Дуже швидким бігом; навскач.

21 БЕРЕЗНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Мій потяг не прийшов. 
Уже й запізно. 
Чи десь застряг, 
Чи мимо встиг майнуть. 
Чекати марно. 
Ми тепер нарізно. 
Либонь, звернув давно 
На іншу путь. 

Нема ілюзій. 
Пізно сподіватись 
На місце у купе. 
Кому болить? 
Квитки давно 
Розкуплені по блату, 
Одні плацкарти, 
Й ті із-під поли. 

Чи ж варто час втрачати 
По хвилині, 
Коли я сам іще 
В розповні сил? 
Вокзального комфорту 
Павутиння 
Не втримає мене, 
Бо треба йти. 

І я іду 
Дорогою тією, 
Що мав нести мене 
Залізний кінь. 
Німий туман 
Встає над колією,
Й чіпляється об камінь 
Сива тінь.

Михайло Жайворон

Сьогодні Ліні Костенко виповнилося 86 років

Вітаємо!!!

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.

Л. Костенко