Критерії оцінювання

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із української мови та літератури

Єдині вимоги до усного і писемного мовлення учнів та проведення письмових робіт і перевірки зошитів у 5 - 11 класах

І. Вимоги до мовлення учнів Будь-яке висловлювання учнів в усній і письмовій фор­мі (розгорнуту відповідь на певну тему, доповідь, опис фізичного або хімічного досліду, рецензію на відповідь то­вариша і т. ін.) слід оцінювати, враховуючи його зміст, логічну побудову і мовне оформлення. Учні повинні вміти: говорити або писати на задану тему; добирати найсуттєвіші факти і відомості для розкриття теми й основної ідеї висловлювання; викладати матеріал логічно й послідовно (встановлю­вати причинно-наслідкові зв'язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки); правильно й точно користуватися мовними засобами для оформлення висловлювання; будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному та ін.) залежно від мети та ситуації спілкування (на уроці, зборах, екскурсії, в поході і т. ін.); відповідати чітко, з додержанням логічних наголосів, пауз і правильної інтонації; оформляти будь-які письмові висловлювання акуратно додержанням орфографічних та пунктуаційних норм. Грамотно оформленим слід вважати висловлювання, в якому учень додержується правил вимови і наголосу; правил вживання слів відповідно до їх значення й особливостей використання в різних стилях мови; правил утворення і зміни слів, а також утворення словосполучень і речень відповідно до вимог граматики; правил орфографії і пунктуації. Мова учнів має бути виразною, що досягається, зокре­ма, багатством словника, різноманітністю граматичних форм і конструкцій. Будь-який текст, що звучить у класі (і цілі уривки, і окремі речення), повинен бути прочита­ний виразно. Для мовної культури учнів важливі й такі уміння, як слухання та розуміння мови вчителя і товариша, уважне вислуховування інших, уміння ставити запитання, брати участь в обговоренні проблем і т. д. II. Робота педагогічного колективу над здійсненням єдиних вимог до усного і писемного мовлення учнів Виховання мовної культури школярів може успішно здійснюватися тільки завдяки цілеспрямованим і кваліфікованим діям усього педагогічного колективу. З цією метою рекомендується: 1. Кожному вчителеві при підготовці до уроку старан­но продумувати хід викладу матеріалу, правильність і точ­ність усіх формулювань; грамотно і чітко оформляти всі види записів (на класній дошці, у шкільному журналі, в щоденниках учнів, у робочих планах і т. ін.). Не допускати в своєму мовленні неправильно побудова­них речень і зворотів, порушення норм вимови, недбалості у виборі слів і неточностей у формулюваннях визначень. 2. Учителям-предметникам: Більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь ана­лізувати, порівнювати, зіставляти вивчений матеріал, аргу­ментувати відповідь, робити висновки й узагальнення. На уроках проводити змістовну роботу, спрямовану на повноцінне сприймання учнями навчального тексту і слова вчителя, які є не лише основними джерелами навчальної інформації, а й зразками правильно оформленого мовлен­ня. Під час цієї роботи доцільно пропонувати учням такі завдання, як: сформулювати тему і основну думку повідом­лення вчителя, скласти план. Ширше використовувати читання вголос як один з важливих прийомів формування культури усного мовлення учнів, як засіб емоційного і логічного осмислення тексту. Наполегливо вчити школярів працювати з книгою, ко­ристуватися різноманітною довідковою літературою з пред­мета, каталогом і картотекою, добирати літературу з від­повідної теми, правильно оформляти результати самостій­ної роботи, складати тези, конспекти, бібліографічні списки тощо. Систематично проводити роботу над збагаченням слов­никового запасу учнів, ознайомлювати їх з термінологією предмета, який вивчається. Під час пояснення такі слова вимовляти чітко, записувати на дошці і в зошитах, постійно перевіряти засвоєння їх значення і правильне вживання в мовленні. Використовувати таблиці з важкими для напи­сання і вимови словами, які стосуються даної навчальної дисципліни. Зміст таких таблиць поновлювати в міру не­обхідності. Стежити за грамотністю, культурою записів у зошитах. 3. Члени педагогічного колективу повинні: домагатися підвищення культури усного мовлення учнів, боротися з уживанням жаргонних, вульгарних, а також діалектних слів і висловів як на уроці, так і в позаурочний час; ширше використовувати різноманітні форми позакласної роботи (олімпіади, конкурси, факультативні і гурткові заняття, диспути, збори і т. п.) для удосконалення мовної культури учнів; ретельно перевіряти грамотність плакатів, стінних га­зет, оголошень, а також шкільної документації; плануючи загальношкільні заходи і роботу класного ке­рівника, передбачати бесіди з батьками про виконання єдиних вимог до мовлення учнів у школі і вдома. Про письмові роботи учнів загальноосвітніх шкіл Організація і контроль за всіма видами письмових ро­біт здійснюється на основі єдиних вимог до усного і писем­ного мовлення учнів. 1. Види письмових робіт учнів 1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є навчальні роботи, до яких належать: § вправи з української, російської та іноземних мов, математики, фізики, хімії; § конспекти першоджерел, реферати з історії, суспільство­знавства, літератури у класах, плани і конспекти лекцій учителів з різних предметів на уроках у старших класах, плани статей та інших матеріалів; § твори і письмові завдання з української, російської мов і літератур; § складання аналітичних і узагальнюючих таблиць, схем і т. ін. (без копіювання готових таблиць і схем підруч­ників); § записи спостережень за природою, що здійснюються в процесі вивчення природознавства у класі, біології, гео­графії; § різні види робочих записів і зарисовок у ході і резуль­татах лабораторних (практичних) робіт з природознавства, біології, географії, математики, фізики, хімії, трудового навчання у класах (без копіювання в зошиті відповідних малюнків, схем з підручника). 1.2. З української, російської, іноземних мов, літератур, математики, фізики і хімії проводяться підсум­кові письмові контрольні роботи. Поточні контрольні роботи мають на меті перевірку засвоєння програмового ма­теріалу, який вивчається і перевіряється; їх зміст і частота визначаються вчителем з урахуванням специфіки пред­мета, ступеня складності матеріалу, що вивчається, а також особливостей учнів кожного класу. Для проведен­ня тематичних контрольних робіт учитель може відводити увесь урок або тільки частину його. Підсумкові контрольні роботи проводяться: в кінці навчальної чверті, півріччя; Час проведення підсумкових контрольних робіт з метою попередження перевантаження учнів визначається загальношкільним графіком, складеним керівниками шкіл у погодженні з учителями. В один ро6очий день, слід давати в класі тільки одну підсумкову контрольну роботу, а протягом тижня — не більше двох. При плану­ванні контрольних робіт у кожному класі необхідно перед­бачити рівномірний їх розподіл протягом усієї чверті, не допускаючи нагромадження письмових контрольних робіт до кінця чверті, півріччя. Не рекомендується проводити контрольні роботи в перший день чверті, в перший день після свята, в понеділок. 2. Кількість і призначення учнівських зошитів 2.1. Для виконання всіх видів навчальних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів: з української, російської мов — по 3 зо­шити, у тому числі один зошит для робіт з розвитку зв'яз­ного мовлення (творчих робіт та переказів); з літератур — 1 зошит; з математики — у 4-5 класах — по 2 зошити, у 6-8 класах — по 3 зошити (2 з алгебри і 1 з геометрії), у 9-11 класах — 2 зошити, з них 1 з алгебри і початків аналізу і 1 — з геометрії; з іноземних мов — по 2 зошити у 5-9 класах і 1— у 10-11 класах, по 1-му зошиту-словнику для запису інозем­них слів у 5-10 класах; з фізики і хімії — 2 зошити, один — для виконання клас­них і домашніх навчальних робіт, розв'язування задач, дру­гий — для оформлення лабораторних, практичних, експе­риментальних робіт, робіт практикуму (він зберігається у кабінеті протягом року); з біології, географії, природознавства, історії, суспільствознавства, астрономії, факультативів, трудового навчання і ЗВ – по 1 зошиту; з образотворчого мистецтва – 1 зошит, альбом. з музики – 1 нотний зошит. 2.2 Для контрольних робіт з української, російської мов, літератур, математики, фізики, хімії виділяються спе­ціальні зошити, які протягом усього навчального року збе­рігаються в школі. У зошитах з української, ро­сійської мов і літератур записуються види робіт і рядком нижче — їх назва. Диктант Переказ Золота осінь Тарасові стежки Те саме стосується короткочасних робіт, які виконують­ся в зошитах для класних і домашніх робіт. 3. Порядок ведення зошитів учнями Усі записи в зошитах учні повинні проводити з дотри­манням таких вимог: 3.1 Писати акуратним, розбірливим почерком. 3.2 Однаково виконувати написи на обкладинці зошита: вказувати, для чого призначається зошит (для робіт з української мови, для контрольних робіт з української мови і літератури, для лабораторних робіт з фізики і т. п.), клас, номер і назву школи, місце знаходження школи, прізвище, ім'я учня. 3.3 Зошити учнів 4-11 класів рекомендується підпи­сувати за таким зразком: Зошит Зошит для робіт з української мови для контрольних робіт (математики) з української мови і літератури учня 4А класу учениці 6Б класу Будищенської загальноосвітньої Будищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів школи І-ІІІ ступенів Іваненка Петра Петрусенко Оксани Зошити з іноземної мови підписуються мовою, що вив­чається, наприклад: English Deutsch Francais Espanol Galina Sedova Olga Karpowa Helene Popova Galina Popova Form 5-А Klasse 5-B Classe 5-D Grado 5-Е School 167 Schule 167 Ecole 167 Escuela 167 3.3 Залишати поля із зовнішнього боку. 3.4 При виконанні письмової роботи в 5-9 класах пот­рібно писати дату і назву місяця словами, наприклад, п'яте лютого, десяте травня, у 10-11 класах — цифрами на полях. У зошитах з іноземної мови записується словами назва дня тижня, число і місяць. Наприклад : Wendesday, the tenth of December; Donnerstag, den zehn-ten Dezember; Jeudi, le dix septembre; Primero de septiembre, jueves.3.5. В окремому рядку вказати класна чи домашня робота, назву теми уроку, вид роботи (диктант, переказ, твір, вправа, задача тощо), назву зв'язного тексту. Наприклад: Десяте вересня. Класна робота. Вправа 126 (задача 202). 3.6. Дотримуватись абзаців. Між датою і заголовком, назвою виду роботи і заголов­ком, а також між заголовком і текстом у зошитах з україн­ської, російської і іноземної мов рядок не пропускати. У зо­шитах з математики у всіх цих випадках пропускати тільки 1 клітинку. Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної роботи у зошитах з української, російської і іноземної мов пропустити 2 лінійки, а у зошитах з математики — 4 клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки за роботу). 3.7. Акуратно виконувати підкреслювання, креслення, умовні позначення олівцем або ручкою, в разі необхіднос­ті — із застосуванням лінійки або циркуля. 3.8. Виправляти помилки так: неправильно написану літеру або пунктуаційний знак закреслювати косою лінією; частину слова, речення — тонкою горизонтальною лінією; замість закресленого надписувати потрібні літери, слова, речення; не брати неправильні написання в дужки. 4. Порядок перевірки письмових робіт учителями 4.1. Зошити учнів, у яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються: з української, російської мов і математики у 5 класі після кожного уроку в усіх учнів; у 6-9 класах — після кож­ного уроку тільки в слабких учнів, у решти — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз на тиждень зошити всіх учнів пере­вірялись (з геометрії у 6-8 класах один раз на два тижні); у 10-11 класах з математики — після кожного уроку у слабких учнів, а у решти перевіряються не всі роботи, а найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким роз­рахунком, щоб 2 рази на місяць учителем перевірялись зо­шити всіх учнів; учителі не обмежуються лише власною перевіркою вико­нання учнівських робіт, але й використовують самоперевірку, взаємоперевірку, привчаючи таким чином школярів, критично ставитись до власних помилок і помилок своїх то­варишів; з іноземних мов у 5-6 класах — після кожного уроку; у 7-10 класах — після кожного уроку тільки у слабких уч­нів, а у сильних — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз у два тижні перевірялись зошити учнів 6—8 класів і не рідше одного разу за навчальну чверть — зошити учнів 9-10 класів, а зошити-словники — не рідше одного разу на місяць; з літератури у 5-9 класах — не рідше 2-х разів на мі­сяць; у 10-11 класах — не рідше одного разу на місяць; з історії, суспільствознавства, географії, біології, фізики, хімії, трудового на­вчання і початкової військової підготовки, астрономії — вибірково, однак кожний зошит повинен перевіря­тись не рідше 1-2 рази за навчальну чверть. 4.2 Перекази і твори з української, російської мов і лі­тератур, а також усі види контрольних робіт з предметів перевіряються у всіх учнів. 4.3 Перевірка контрольних робіт учителями здійснює­ться в такі строки: контрольні диктанти і контрольні роботи з математики у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням до наступного уроку; перекази і твори у 5-9 класах перевіряються і повер­таються учням не пізніше як через тиждень; твори у 10-11 класах перевіряються не більше 10 днів; контрольні роботи з математики у 10-11 класах, фізики, хімії і іноземної мови у 5-11 класах перевіряються, як правило, до наступного уроку, а при значній кількості робіт (більше 70) — через один-два уроки. 4.4. У роботах, які перевіряються, вчитель робить поміт­ки і виправляє допущені помилки, керуючись таким прин­ципом: при перевірці зошитів та контрольних робіт учнів 5-11 класів з української, російської мов помилки на ви­вчені правила вчитель тільки підкреслює і відмічає на_по­лях, а виправляє їх сам учень, помилки на правила, які не вивчались, виправляє учитель; на полях зошита вчитель по­значає орфографічні (І), пунктуаційні (V) помилки; при перевірці переказів і творів у 5-11 класах (як контрольних, так і навчальних) позначаються (а в необхідних випадках і виправляються) не тільки орфографічні і пунктуаційні, але і мовні помилки та недоліки у змісті; недоліки щодо змісту та мовні помилки підкреслюються хвилястою лінією, орфографічні та пунктуаційні помилки — прямою; на полях зошита вчитель позначає недоліки у зміс­ті знаком 3, мовні помилки — знаком М; для конкретнішого виділення недоліків у змісті можна використовувати додат­кові позначення: фактичні помилки— знаком Ф, логічні — знаком Л; підкреслення і виправлення помилок проводиться вчите­лем тільки червоною пастою (червоним чорнилом, червоним олівцем); перевіривши диктант, переказ або твір, учитель підрахо­вує і записує кількість помилок, у диктантах через дріб вка­зується кількість орфографічних (чисельник) і пунктуацій­них (знаменник) помилок. У переказах і творах вказується кількість мовних, орфографічних і пунктуаційних помилок; після підрахунку помилок у встановленому порядку ви­ставляється оцінка роботи (диктант: 1/0 —«5», твір і пе­реказ: 0 — «5»; 0—1—0—«5»; у творі на літературну тему оцінка за зміст вважається оцінкою за літературу); з іноземної мови у 5-11 класах помилку, допущену уч­нем, виправляє вчитель. За ведення зошитів з української, російської мов і літератури оцінка виставляється в класний журнал кожного мі­сяця. 4.5. Усі контрольні роботи обов'язково оцінюються вчи­телем із занесенням оцінок до класного журналу. Самостійні навчальні письмові роботи також оцінюються. Оцінки в журнал за ці роботи можуть бути виставлені на розсуд учителя. З іноземних мов у 5-6 класах оцінюються всі робота, в журнал виставляються оцінки за найбільш значущі. У 7-11 класах оцінюються всі роботи, що перевіряються, в тому числі і роботи в зошитах-словниках, у журналах виставля­ються оцінки за найбільш значущі. З решти предметів усі роботи, що перевіряються, на роз­суд учителя оцінюються, оцінки можуть бути виставлені у журнал. Допущені мовні, орфографічні і пунктуаційні помилки слід ураховувати при виставленні оцінок з будь-якого пред­мета. При оцінці письмових робіт учнів учителі керуються від­повідними нормами оцінки знань, умінь і навичок школярів. 4.6. Після перевірки письмових робіт учням дається завдання виправити помилки або виконати вправи, які попе­реджають повторення аналогічних помилок. Робота над попередженням помилок здійснюється у тих же зошитах, у яких виконувались відповідні письмові ро­боти.