Творча лабораторія учителя

Поширеним на уроках мови є частково – пошуковий метод під час застосування якого учні вирішують проблеми за допомогою вчителя. Сам педагог створює й формулює проблему, намічає шляхи її вирішення, допомагає перевірити правильність висновків. В ідеалі учні повинні вміти самостійно «побачити» проблемну ситуацію, виділити й сформувати проблему; самостійно визначити шляхи й засоби для її вирішення, якщо потрібно, розділити проблему на під-проблеми; сконструювати вирішення основної проблеми на основі вирішення під-проблеми. Подеколи урок, на якому обговорювалася та чи інша проблема, не завершується остаточним висновком: автори позицій залишаються при своїх думках. Але ціну має не кінцевий результат, а шлях до нього. З одного боку, учні набувають навичок робити висновки, з другого – вони самостверджуються, що є важливим фактором, який стимулює в них потяг до навчання.

Не можна забезпечити повноцінного лінгвістичного розвитку обдарованої особистості без якнайширшого залучення її до пошуково – дослідницької діяльності, яка, по-перше, стимулює творчу діяльність, по-друге, сприяє засвоєнню осмислених, свідомо застосовуваних базових мовних знань на  практиці, по-третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуково – дослідницька праця передбачає активну мовленнєво – мислительну діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності. Своєрідність навчальної дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання, на відміну від наукової діяльності вченого, полягає в тому, що учень здійснює не весь цикл дослідження, а виконує лише окремі його елементи, наприклад: аналізує факти та явища, формує дослідницьке завдання й мету дослідження, висуває гіпотезу, розв’язує це завдання й т.д.  крім того, учень оволодіває експериментальним методом дослідження, методом моделювання досліджуваних мовних явищ, фактів і закономірностей та іншими науковими методами.

Потрібно пам’ятати, що успіх у пошуково – дослідницькій діяльності визначається не лише рівнем знань і вмінь учнів, але й залежить від мотиваційного, інтелектуального й вольового компонентів, рівня інтересів і лінгвістичних нахилів у поєднанні з високою працездатністю. Дослідницька активність школяра залежить від рівня особистісного прийняття ситуації як проблемної, а саме: внутрішня особистісна потреба в знаннях, яких не вистачає, перетворює ситуацію в проблемну. Утому випадку, коли відсутня пізнавальна мотивація, пов’язана з виконуваною діяльністю, відсутня  також самостійність, знаходження й пошук вирішення проблеми.

Методика проведення пошуково – дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися. Це ускладнення досягається за рахунок застосування певних прийомів, зокрема: прийому тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні суттєвого впливу часового чинника на розумову діяльність; прийому раптових заборон (заборона учням використовувати будь –яку довідкову літературу); прийому нових варіацій (вимога до учнів виконати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання); прийому інформаційного перенасичення (включення в умову проблемного завдання зайвих відомостей).

На мій погляд, система спостережень та дослідницької діяльності є невід’ємним складником навчально-виховного процесу з української мови і літератури.

Плануючи вивчення тієї чи іншої теми, розділу програмового матеріалу, визначаю:

·  об’єкт спостережень та дослідницької діяльності;

·  проблемні запитання її завдання;

·  способи фіксації спостережуваного ( виконання малюнків, аплікацій, добір до них образних заголовків чи віршованих рядків загадок);

·  коло позакласного читання ( довідкова, науково-популярна, художня література, словники, енциклопедії, періодичні видання);

·  види художньої діяльності (виразне декламування, драматизація, інсценізація).

      Розпочинаючи роботу над темою «Дієвідміни», висвітлюю через проектор матеріал диктанту «Тиша»: гон…ш, плач…мо, скаж…ш, розкол…ться, сто…те, біж…мо, стан…те.   Учням пропоную вставити на місці пропусків необхідні букви. Розв’язати завдання виявилось нелегко, бо в його основі лежить суперечність у виборі написань букв е//и, є//ї.

      Пропоную такі завдання:

·  знайти цю суперечність, тобто сформулювати проблему;

·  знайти гіпотезу для відповіді на запитання: чим викликана різниця в написанні особових закінчень дієслів.

        Клас на уроці поділила на кілька груп за рівнем готовності до розв’язання проблемної ситуації:

1.     з підказкою вчителя або учня-консультанта;

2.     за аналогією або за допоміжними джерелами;

3.     за інтуіцією.

       З’ясувавши суть суперечності, учні звіряли свої спостереження фронтально – добирали інші дієслова в особових формах, захищали свої схематичні зображення проблеми.  Остаточний варіант гіпотези вони перевіряли за підручником.

       А ось інша проблемна ситуація «Ні з різними частинами мови». Розв’язання її провела з учнями у вигляді заповнення таблиці, в поєднанні з іншим видом роботи – розподільним диктантом: читаю речення, в яких є орфограма ні з різними частинами мови, а діти записують їх у відповідні графи з усним коментуванням.

Ні з різними частинами мови

(трафарет для заповнення учнями)

Ні – частка	Ні – префікс	Ні – частина кореня	Ні … ні - сполучник

        Часто на уроці пропоную учням дати відповідь на питання «Чому?» А це ставить дітей у ситуацію активної розумової пошукової діяльності. Ось наприклад:

·  Чому? В одному реченні тож пишемо разом, а в іншому – то ж окремо?

1. Корить повинні дощову ми непокірну хмару, - тож сіймо у ріллю нову пшеницю яру.
2. Народна пісня – то ж вона усій землі окраса.

·  Чому в словах: радісний – т,  шістнадцять – т, гігантський – т.

·  Чому в словах: бульці – ь, булці – ь, школярський – ь, баский – ь.

Пропоную учням опрацювати відповідний матеріал підручника і відповісти на поставлені запитання.  Діти із задоволенням самостійно шукають відповіді, зіставляють порівнюють, роблять висновки.

       Під час розв’язання проблемних ситуацій привчаю учнів будувати власну промову (виступ) за алгоритмом розміркування: інтерпретація проблеми – гіпотеза – теза – доведення – висновок.

       Тому проблемні питання класифікую на такі:

·  питання для розв’язання  яких необхідно опрацювати додаткову літературу, критичну, бібліографічну тощо.

         Наприклад: доведіть справедливість слів Т.Г. Шевченка: «Історія мого життя стала історією моєї Вітчизни»;

·  питання що пов’язані зі знанням теорії літератури.

Наприклад: літературні критики визначили жанр п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» як філологічний водевіль, комедію трагікомедію.

      Обґрунтуйте кожен з варіантів та визначте, який з них більш правильний;

·  питання, відповідь на які потребує здійснення розумових операцій за певним їм алгоритмом ( визначення та розкриття проблем, піднятих у художньому творі; розкриття значення символічних образів і т.інше).

        Коли знайомлю учнів з новелою В. Стефаника «Камінний хрест», ставлю такі проблемні питання:

·  чи була еміграція порятунком для бідних галичан?

·  чому так багато болю читаємо в рядках і між рядками новели?

·  які причини еміграції Івана Дідуха?

·  чи поважають Дідуха односельці? За що?

·  як зміст новели «Камінний хрест» перегукується з сучасністю?

       А під час вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» даю кілька питань такого типу:

       1. Чому автори взяли за назву свого твору цитату з Біблії ( Книга Йова)? Порівняйте життєвий шлях Чіпки і біблійного Йови.

       2.  Чому Чіпку вважають «пропащою силою?»

       3. Чи згодні ви з трактуванням образу Чіпки Олесем Гончаром у його критичній статті?

      4.   Чому, на вашу думку, Грицько, маючи з Чіпкою багато спільного в житті, не став «пропащою силою?

      5.   Чи можемо ми в сучасному житті зустріти тип Грицька?

      6.   Як ви вважаєте чи може людина в сучасному світі стати «пропащою силою»?

        Після такого обговорення діти пишуть творчу роботу « Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства?

        Готуючись до уроку – конференції за романом Л. Костенко «Маруся Чурай»

« Маруся Чурай – це голос України, її душа».

       Ставлю проблемне питання – чому в боротьбі за щастя Гриць гине, а Маруся Чурай продовжує жити?

1. Під музику учениця декламує вірш Григора Сім’ї «Ти серце все сточила по краплині». Вчитель розповідає про Марусю Чурай – геніальну піснетворку.
2. Читання уривків з роману напам’ять.
3. Учні розкривають такі питання:

·  Яка фольклорна основа твору?

·  Хто така Маруся Чурай за переказами?

·  Розкрийте образ Вітчизни.

·  Розкрийте відносини Марусі Чурай й Грицька Бобренка.

·  Розкрийте відносини Марусі Чурай й Івана Іскри.

4.                   Інсценізація уривка з твору «Облога Полтави»

       Ведеться розмова Марусі Чурай та Івана Іскри. Вміле відтворення в інсценізації задуму поетеси поглиблює розуміння учнями того високого і світлого почуттів дівчини, спонукає пройнятися її переживаннями.  Урок – конференція супроводжується піснями « Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

       Готуючись до уроку «Поема «Наймичка». Розкриття трагічної долі жінки – матері. Гуманістичний пафос твору», учні заздалегідь повторюють автобіографічні та творчі моменти із життя поета, його поезії. Проводиться експрес – опитування. Учні готують й інсценізують уривки зустрічі малого Тараса й Оксани, уривок із поеми «Наймичка». Діти пишуть творчі дослідження:

·  Сюжетно – композиційні особливості поеми.

·  Образ жінки – матері у творчості Т.Шевченка.

·  Спільне і відмінне головних героїнь у поемах «Наймичка», «Катерина».

     Ілюстрації до творів, виставка книжок. Це урок – свято, урок з елементами проекту.  Прикрашена класна кімната, вихованці в українському вбранні.  Діти виступають у ролях: «дослідники», «літературознавці», «актори».  Учні звертаються до тлумачного словника, щоб пояснити значення слів супостат, архітвір.  Заключні слова вчителя звучать на фоні «Пісні про Кобзаря» (грамзапис).  Тарас Шевченко зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і на весь голос розказав про них світові. Великий Кобзар бачив у жінці передусім духовну красу, уславлював вірність та щирість і понад усе обожнював материнство.

                                    Якби ти знала, як твій син

                                    І возвеличить і освятить

                                    Усе, чого торкнеться він,

                                   Але найперше – слово «Мати»!

                                                                                                     М.Гармаш.

         Програми з рідної мови орієнтують учителя – словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до її опанування, розвиненим мовленням, а отже, і мисленням.

       Значна частина уроків у шкільному курсі рідної мови відводиться на розвиток зв’язного мовлення. На них розв’язується комунікативне завдання курсу- формування  в школярів комплексних умінь, необхідних для створення текстів ( висловлювань) у різних ситуаціях спілкування.  Саме вони збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять естетичні смаки, розумові здібності, художнє мислення і збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного і писемного мовлення.

        Щоб здобути творчий потенціал, вміння зіставляти, образно мислити, використовую проблемно – ситуативні завдання, схеми і таблиці, тексти – опори, які передбачають велику підготовчу роботу вибору художнього матеріалу на певну тему. Великі можливості для розвитку творчих здібностей учнів мають творчі роботи різного характеру.

         Розвитку творчих здібностей школярів сприяє пошукова, дослідницька робота при написанні рефератів та творчих робіт на МАН. Пропоную учням такі теми, які б зацікавили  їх: «Звукові образи в поезії М.Вінграновського», «Рослинний світ в українській вишивці», «Лінгвістичні ігри на уроках української мови», «Афоризми у творчості Т.Шевченка» та інші.

       Часто на своїх уроках використовую творчі роботи на основі неповного тексту. Завдяки їм учні вчаться писати лише самостійно придумані фрагменти. Школярам можна пропонувати:

1. Самостійне написання кінцівки поданого тексту. ( Наприклад: прочитай початок розповіді. Напиши її продовження.)

                        Квіточка полетіла

          Маленька Олюнька зі старшою сестричкою Маринкою гуляли в лузі. Олюнька бігала від квіточки до квіточки і не переставала дивуватися:

    -   Ой! Маринко, поглянь, яка квіточка!.. У неї очка… Вона на мене дивиться!..

     Раптом Олюнька заплескала в долоньки і здивовано закричала:

·  Маринко! Дивись!.. Квіточка полетіла!..

2.                   Творчі роботи за поданою канвою.

 Наприклад: напишіть розповідь - міркування за поданою канвою. Розгорни

кожен її рядок.

                  Моє здоров’я

Здоров’я - найбільше багатство.

Я дбаю про своє здоров’я.  

Загартовую тіло й характер.

Займаюся спортом.

3.                   Твори за поданим початком і кінцем.

  Самостійне відтворення кількох пропущених епізодів.

4.                   Спонукання  до роздумів

5.                   Творчі роботи за поданою середньою частиною.  

       Отже, навчаючи учнів писати творчі роботи, ставлю собі за мету: створити ситуацію успіху, естетичного переживання, відчуття  віри у  власні творчі здібності, самоповаги, поцінування себе як творчої особистості.

Формування дослідницьких умінь повинне мати комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності. У практику викладання необхідно впроваджувати систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання та сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови.

За допомогою самостійних спостережень можна опрацьовувати інколи всю тему. Зокрема, методом спостережень доцільно опрацьовувати такі теми, які учням певною мірою знайомі, а спостереження над ними служать для міцнішого закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі  поняття. До таких тем можна віднести, наприклад, «Підмет і способи його вираження», «Простий присудок і способи його вираження», «Безособові речення», «Другорядні члени речення». Наприклад, під час вивчення теми «Види присудків та способи їх  вираження» можливою є постановка перед учнями  пошукового завдання: знайти, чим відрізняються присудки в таких реченнях: Повітря холоднішало. Повітря стало холоднішати. Повітря стало холодним.

Звичайно, залежно від стилю роботи, до якого звикли учні, їм потрібна буде допомога в організації пошуку. Ми можемо з’ясувати, що присудки мають подібні лексичні та граматичні значення(у всіх випадках мова йде про однакову зміну температури повітря, у всіх випадках ознаку предмета подано як таку, що існувала насправді й віднесена до минулого часу), але  відрізняються відтінками цих значень. Пошукове завдання звужується: необхідно знайти, як відтінки значення присудків запропонованих речень пов’язані зі способом вираження лексичного та граматичного значень присудка в кожному випадку. Низка проблемних запитань дозволить успішно завершити роботу:

-         Які присудки можна назвати простими, а які складеними й чому?

- Який із двох складених присудків можна назвати дієслівним, а який іменним? Чому?

Завдання на лінгвістичне експериментування передбачають виконання таких дій, як зміна форми слова, словосполучення, перебудова мовної конструкції (вилучення з неї одних елементів і включення до її складу інших), конструювання з простих елементів складних і навпаки. У процесі виконання цих дій учні легше пізнають приховані від них аспекти мовних об’єктів. Оволодівши лінгвістичним експериментуванням, учні засвоюють важливий інструмент пізнавальної діяльності.

Вправи на застосування гіпотези передбачають висунення гіпотези та її доведення (доказ чи спростування). Висловлення гіпотези можливе дедуктивним виведенням із уже відомих і доведених теорій, ідей і принципів; дедуктивним перенесенням принципів, теорій, законів на нові факти і явища; на основі даних спостережень або експерименту.

У процесі вивчення синтаксису учням можна запропонувати низку дослідницьких завдань, які  допоможуть їм навчитися визначити шляхи вирішення проблеми, різнобічно аналізувати вказані об’єкти, виділяти в кожному суттєві й несуттєві ознаки та співвідносити їх із засвоєними  поняттями, за допомогою аргументів доводити або спростувати  твердження, наприклад:

 На сонові спостережень з’ясуйте суть поняття граматичної омонімії та граматичної синонімії в системі засобів зв’язку  частин складних речень. Для спостережень випишіть п’ять  шість складнопідрядних речень із словами що або як зверніть увагу на види підрядних частин, приєднаних за допомогою названих слів, а також складіть декілька складносурядних речень і сполучником але та пробуйте його замінити сполучниками проте, зате однак.

У структурі  навчання української мови значно посилюються роль і значення освоєння способів діяльності, підвищення їхньої технологічності, створення умов для активної соціальної дії, колективної проектної діяльності. Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх здатностей мобілізувати знання  в реальній життєвій ситуації, - найактуальніша проблема інноваційного підходу в роботі з обдарованими дітьми. Проект – це цілісна  робота, яку не можна закінчити,  зупинившись на півдорозі, оскільки оцінюється кінцевий продукт; ця робота складається з різних видів діяльності, а обов’язковим атрибутом є реальна практична діяльність. У процесі вивчення української мови можуть бути використані різні за видами діяльності проекти: дослідницькі, творчі, практико – зорієнтовані, інформаційні, рольово – ігрові й інші. Учитель між великими проблемами й темами пропонує учням  вибрати і виконати дослідження в складі групи.  Колективне обговорення й обмірковування проблем, планування роботи та її виконання сприяють створенню демократичної атмосфери в класі, партнерських стосунків між учнями й учителем.

Основне навантаження під час виконання проекту лягає на учнів, учитель лише консультує, надає методичну допомогу, здійснює проміжний контроль. Можна виділити такі етапи проектного дослідження: підготовчий (визначення форм і методів дослідження, створення групи розподіл функцій між учасниками, складання плану виконання проекту); дослідницький (відбір джерел інформації, збирання та опрацювання її, аналіз, висновки, оформлення результатів дослідження); підсумковий (ознайомлення учасників проекту з результатами дослідження, підготовка спільного рішення щодо способів і форм застосування  результатів проекту).

Після відповідної підготовчої роботи старшокласники можуть писати  самостійні науково – дослідницькі роботи в системі Малої академії наук. Керівник науково – дослідницької  роботи  має допомогти юному дослідникові належно зорієнтуватися в сучасній проблематиці уподобаної ним наукової галузі, обрати цікаву для себе, близьку за власними інтересами, посильну, актуальну й перспективну для розробки тему.

Учителеві потрібно пам’ятати, що не можна формувати с особистість за наперед визначеною моделлю, а головне – створити умови для повноцінного розвитку обдарованої дитини; активізувати самий процес навчання, надати йому дослідницького характеру і цим самим передати учневі ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності.

«Кластер» як один із методів

формування критичного мислення школярів на уроках 

Кластер  – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне  оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності  текстових суб’єктів, котрі створюють  цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. 

Правила створення кластера

1. Посередині чистого листка (класної дошки), документу Word,  слайді Power Point записуємо ключове слово чи речення теми.

2.  Кругом нього - слова чи речення, що доповнюють тему.

3. Довкола записаних  слів з’являються «супутники» і встановлюються нові логічні зв’язки.

4. Записуємо стільки  ідей, скільки їх називають діти.

  Внаслідок цього  з’являється структура, яка графічно відображає послідовність  процесу мислення, визначає інформаційне поле заданої теми.

Вважаю, що розбивка на кластери формує вміння варіативно мислити, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, допомагає вільно і відкрито висловлювати думки з будь-якої  теми.

Кластер І.Франко