19 березня відсвяткувала своє 88- річчя українська письменниця, поетеса Ліна Костенко, яка належить до найвідоміших жінок сучасної України.

Сьогодні у Херсоні  Навалова Тетяна бере участь у фестивалі "Поетичний камертон Ліни Костенко" До цього фестивалю вона написала вірш. Тетяні сьогодні ми бажаємо удачі та перемоги.

Вклонись доземно творчості митця

Буває, часом сліпну від краси
Спиняюсь, не тямлю, що за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори
Усе моє – все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Так поетеса описала те,
Що серцю миле і тривожить душу,
Любов в рядках цих ніжна і свята,
Міцна, велична, чиста, незворушна.
Костенко Ліна у своїх віршах
Доносить до людей, що їх читають,
Безмежну ніжність, відданість, любов
До України – рідного нам краю.
Вона завжди боролася за те,
Щоб мову українську шанували,
Не раз була і «битою»за це,
Не раз її книжки забороняли.
Та попри сльози, у тяжкі часи,
Коли гнобили українську мову,
Костенко все ж зуміла довести
Незламність свого рідного народу.
І кожен твір – блаженний є нектар.
Який ти пʼєш – напитися не можеш.
Слова прості, що сплетені в рядках,
Поринути у мрії допоможуть.
Коли читаєш ти її вірші –
Вони пускають глибоко у серце
Міцне коріння ласки й доброти,
Що не дає засохнути, померти,
Любові до землі, де ти живеш,
До світу, що оточує довкола.
Ця ніжна жінка – справжній патріот-
За зовом серця і велінням Бога.
Рядки глибокі, глибші за Дніпро,
Слова, що серця струни зачепають,
В найпотаємніші куточки наших душ,
В усі шпарини пильно зазирають.
Своє життя поклала на алтар,
В книжках своїх довівши всьому світу,
Що вільний й незалежнийнаш народ,
Нас не здолати, і ми будем жити!
Наш дух незламний, сильний і міцний,
Традиції одвічні бережемо.
І наш народ не встане із колін,
Бо на коліна ми ніколи не стаємо.
Склоняю перед вами я чоло.
Уклін низький за творчість поетеси.
Хай вдасться вам достукатись до тих,
Кого турбують тільки власні інтереси.
До тих, хто топче чорним сапогом
Одвічні цінності вкраїнського народу,
Хто хоче в нас убити назавжди
Надію, віру, волю і свободу.
Ми вдячні Богу, що ви є у нас,
І ваші твори, що в віках нетлінні.
Нехай вони пробуджують в серцях
Любов ще не в одному поколінні.

Навалова Тетяна,
учениця 7 класу Козаче- Лагерського ЗО